Ножі та мультитули

Покриття клинка і догляд за ножем у поході

Покриття клинка впливає на те, як ніж переносить вологу, подряпини й відблиски, але жодне покриття не замінює догляду. У поході головне — після роботи витерти й висушити клинок, а вуглецеву сталь ще й злегка змастити. Ріжуча кромка після заточки все одно залишається без покриття, тож захищати її доводиться саме доглядом.

Ніж із клинком з вуглецевої сталі
Складаний ніж із клинком з вуглецевої сталі. Фото: Francis Flinch, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Чим обробляють поверхню клинка

Обробку поверхні можна поділити на дві групи: механічну, коли змінюється фактура самого металу, і покриття, коли на метал наноситься шар іншого матеріалу.

Сатинування

Клинок шліфують дрібним абразивом в одному напрямку, і він отримує рівний матовий блиск. Сатин виглядає охайно, на ньому добре видно стан металу, а дрібні подряпини можна підполірувати. Захисту від корозії ця обробка сама не додає: усе залежить від сталі.

Стоунвош (stonewash)

Клинки обробляють у барабані з керамічними або абразивними наповнювачами, і поверхня стає матовою з дрібними хаотичними подряпинами. Головна практична перевага — нові подряпини від роботи на такому фоні майже непомітні. Для похідного ножа, який працює з піском, деревиною й консервними банками, це зручно.

Блеквош (blackwash)

Схожа обробка, але по темному покриттю або оксиду: клинок виглядає «потертим» темним. Подряпини теж маскуються, а відблиск менший.

PVD і DLC

Тонкі тверді покриття, які наносять у вакуумі. Вони зазвичай темні, гладкі, стійкі до стирання й зменшують контакт сталі з водою. Однак покриття стирається на кромці під час заточки і може протертися там, де клинок найбільше працює.

Порошкові та епоксидні покриття

Товстіший шар фарби або полімеру. Добре ховає метал від вологи, поки ціле, але під час роботи з деревом та під час різання шар поступово сходить, а під подряпинами може з'явитися іржа. Такі покриття частіше трапляються на недорогих ножах із вуглецевої сталі.

Патина на вуглецевій сталі

Вуглецева сталь з часом темніє від контакту з продуктами й водою. Рівна сіра чи синювата патина частково захищає від червоної іржі, тому дехто навмисно наводить її, наприклад кислими продуктами. Патина — це не дефект, а природна властивість такої сталі. Червона іржа, на відміну від патини, потребує видалення.

Порівняння покриттів

Обробка Як виглядає Подряпини Захист від вологи Для походу
Сатин Рівний матовий блиск Видно Як у самої сталі Добре для нержавійних сталей
Стоунвош Матовий, «потертий» Майже не видно Як у самої сталі Дуже практично
Блеквош Темний, «потертий» Майже не видно Залежить від основи Практично, менше відблисків
PVD / DLC Темний, гладкий Видно протерті місця Додатковий, поки ціле Добре, але кромка без захисту
Порошкове / епоксидне Темний матовий шар Шар сходить Добрий, поки ціле Для бюджетних ножів
Патина Сірі й сині плями Не важливо Частковий Для вуглецевої сталі

Наскільки клинок стійкий до іржі, залежить насамперед від сталі. Нержавійні марки переносять вологу краще, вуглецеві — гірше, зате їх легко заточити. Детальніше — в огляді «Сталі для туристичних ножів».

Догляд у поході

Після кожної роботи

Витріть клинок насухо. Особливо уважно — після нарізання солоних, кислих продуктів (цибуля, лимон, томати, солоне сало) і після контакту з морською водою. Сіль і кислота швидко залишають сліди навіть на непоганих сталях, а на вуглецевих — плями за кілька годин.

Мастило

Для ножа, яким ріжуть їжу, підійде харчова мінеральна олія (вазелінова олія з аптеки) або спеціальне харчове мастило для ножів. Достатньо кількох крапель, розтертих тонким шаром серветкою. У складаного ножа краплю мастила наносять і на вісь.

Зберігання

У рюкзаку ніж має лежати в чохлі або кишені, щоб не пошкодити речі й не порізатися, коли щось шукаєте. Мокрий шкіряний чохол затримує вологу біля клинка, тому після дощу ніж краще вийняти й висушити окремо від чохла.

Ріжуча кромка

Кромка ножа завжди відкрита: покриття на ній стирається під час заточки. Тому догляд за кромкою — це регулярна правка і заточка. Як правильно доводити кромку в польових умовах, ми пишемо в статті «Ріжуча кромка і заточка ножа для походу».

Догляд після походу

  • Промийте ніж теплою водою з краплею миючого засобу, особливо вісь і фіксатор складаного ножа.
  • Ретельно висушіть, у тому числі всередині руків'я.
  • Огляньте клинок: якщо є червона іржа, видаліть її м'яким абразивом або пастою, не зачіпаючи кромку.
  • Нанесіть тонкий шар мастила на клинок і вісь.
  • Висушіть чохол окремо від ножа.
  • Перевірте гостроту і, якщо треба, підточіть кромку.
  • Зберігайте ніж у сухому місці, не в закритому мокрому чохлі.

Типові помилки

  • Сушити ніж у чохлі. Вода затримується в шкірі чи тканині, і клинок іржавіє саме там, де його не видно.
  • Мити в посудомийній машині. Гаряча вода, агресивні засоби й довге перебування у вологому середовищі шкодять і клинку, і руків'ю, і механізму складаного ножа.
  • Залишати ніж у продуктах. Клинок, що пролежав ніч у банці з консервацією чи на розрізаному лимоні, вкриється плямами навіть на непоганій сталі.
  • Шкребти іржу грубим абразивом. Великі подряпини стають новими «точками» для корозії, а грубий наждак легко зачепить кромку. Почніть із найм'якшого способу.
  • Надлишок мастила. Товстий шар збирає пил і пісок, що потрапляє в механізм. Достатньо тонкої плівки.
  • Використовувати ніж як викрутку чи ломик. Так пошкоджують і покриття, і кінчик клинка. Для таких завдань є мультитул.

Що врахувати під час вибору

Для походу практичні сатин або стоунвош на нержавійній сталі: такий клинок простий у догляді, а подряпини на ньому не страшні. Темні покриття зручні, якщо вам заважають відблиски, але готуйтеся, що на робочих ділянках вони з часом протруться. Вуглецева сталь потребує більше уваги, проте легко заточується і з часом укривається частково захисною патиною.

Якщо ви вибираєте ніж з нуля, почніть зі статті «Як обрати ніж для походу». Інші матеріали про ножі, мультитули та догляд — у розділі «Ножі та мультитули».